У руслі ріки виникає багато переносних мілин, а по берегу тягнуться луги й тугаи (заросли чагарників і очерету) надзвичайно більші розміри, що супроводжують ріку до самого устя, що й мають часто. Трохи вище сел. Дуже хочеться підкреслити те, що биговат із С. дар'ї виведений канал (Дальверзин), що зрошує ок. 19 тис. дес. на прав. бережу ріки, а практично в самого селища- канал Имп. Миколу I, проведений вел. кн. Миколою Костянтиновичем далеченько в Голодний степ, практично до ст. Мурза-Рабат на старенькій поштовій дорозі із Самарканда в Ташкент і зараз переданий для виправлення й добудування у хв. землеробства. Звичайно ж, усі ми дуже добре знаємо те, що канал цей перетинає Середньоазіатську жел. дорвей. у ст. Голодний степ і має на меті зрошення юго-вост. частини того величезного степового місця, яке, під іменуванням Голодного степу, тягнеться на левом бережу Сиру. У районі Чиназа, під яким ріка перетинається жд мостом, у С. уливаються праворуч три припливи, що беруть початок у зап. відрогах Тянь-Шаню: Ангрен, Чирчик і Келес. Самим повноводним, що й мають надзвичайно принципове ирригащонное значення є Чирчик, що дає воду 42 іригаційним каналам і протекающийы в протязі 150 вір. Близько 300 вер. нижче С. дар'я сприймає праворуч крайні свої припливи (Арыс, Бугунь, Караичик), що випливають із хр. ларатау, уздовж якого вона тече в протязі практично 250 вер. і, вийшовши на безбережне степове пустельне місце, широкими излуками направляється, повз Джулека, Перовска, Кармакчи й Казалинска, до моря. У даній для нас середньої й нижньої частинах власного плину ріка має в шир. від 130 саж.. (Чиназ, Перовск) до 200 (Казалинск), 250 і навіть 400 саж., при дуже значимій глибині (21/2-5 саж.), швидкості й масі води; у Перовска вересня 1877 г., коли вода стояла суттєво вище, чим у зимову пору, було відзначено 70,2 куб. саж. у сек. У майже всіх місцях р. утворює неосяжні острови, протоки й рукава, що заросли очеретом, і буяє мілинами й перекатами. Під час літнього розливу, що буває в червні, низькі береги затопляються на істотну відстань. З рукавів С. дар'ї в індивідуальності чудові старенькые русла Яни-Дар'я Куван-Дар'я.Яни-Дар'я відділяється в декількох милях від г. Перовска й направляється через піски Кизыл-Кум на З до Аральському морю; місцями Яни-Дар'я має до 80 саж. ширини й примітний плин. Дуже хочеться підкреслити те, що до цього Яни-Дар'я впадала в юго-вост. частина Аральського м., зараз же, міліючи усе найбільше й поболее, проходить верст на 300, кінчаючись у розливах і озерах. У повіддя Яни-Дар'я розливається на величезне місце. Невдалині від джерела Яни-Дар'ї з неї відділяється приплив Куван-Дар'я, що направляється також до Аральському морю, що й має одноманітний з Яни-Дар'єю вдача. По переказу, рукава ці утворювалися наприкінці XVIII в. штучно, при проведенні іригаційних каналів каракалпаками. Меж Перовском і Кармакчи(форт №2) на прав. бережу протягом найбільше 100 в. тягнеться величезне, практично непролазне болото Бакалыкопа, що огинається поштовим трактом з Ташкента в Оренбург, що віддаляються отут від С.