н¤з≥вськ≥ печатки були двоњстого типу - особистого, особистого ( печатки-персн≥) ≥ оф≥ц≥йного, мун≥ципального. «а прикладом перших, рано стали заводити в себе печатки й родовит≥ бо¤ри. ѕечатки були зал≥зн≥ - золот≥, ср≥бн≥, ср≥бн≥ вызолоченые й свинцев≥; восков≥ (темн≥, жовтуват≥, темно-коричнев≥ й червонуват≥); воско-мастичные, що зам≥нили восков≥ в силу власноњ б≥льшоњ м≥цност≥; печатки на дьогт≥ або на смол≥ (надзвичайно р≥дк≥) ≥ сургучев, що вв≥йшли у вживанн¤ з к≥нц¤ XVII в. «ал≥зн≥ печатки все прив≥шувалис¤ на снурках р≥зних цветовшелковых, гарусних ≥ пр¤див'¤них; ≥нш≥ прикладалис¤ й час в≥д часу дл¤ б≥льшого збереженн¤ прикривалис¤ бумажкою, тому називалис¤ печатками п≥д кустодиею. —ама стара збережена до нас кн¤з≥вська печатка - ср≥бна, золота, ≥з зображенн¤м на одн≥й сторон≥ лику ≤суса ’риста, а на ≥нший - јрхангела ћиш≥, що вражаЇ зм≥¤, вона прив≥шена до, ¤к ми звикли говорити, жалуван≥й грамот≥ кн¤з¤ ћстислава ¬олодимировича ≥ його нащадка ¬севолода (1125-1132 г.). ” п≥зн≥ших кн¤з≥вських печатках, не вважаючи згаданих зображень, зустр≥чаютьс¤ св¤т≥ ќлександр, ћикола, ≤оанн ѕредтеча, —имеон ≥ ≥н., зображенн¤ кн¤з≥в, р≥зний емблеми й напис: печатка такого-те кн¤з¤. ћеж печатками XIV - XV вв. зустр≥чаЇтьс¤ багато прадавн≥х, вивезених, ц≥лком ймов≥рно, з ¬≥зант≥њ, що й зображують, меж ≥ншими, м≥фолог≥чн≥ сюжети. ƒревна¤ з м≥ських печаток, що д≥йшли до нас
- новгородська прикладена до догов≥рноњ грамоти 1426 г. (Ќовгорода з вел. кн¤зем тверским Ѕорисом ќлександровичем), що й зображуЇ зв≥рине з лошадиною головою, задом ≥ ногами левин, що б≥жить ≥з п≥дн¤тим хвостом; меж головою й шийкою його видна мотузка, у вигл¤д≥ вузди; на зворот≥ напис-"печатка новгородська". ѕ≥зн≥ на новгородських печатках зображувалис¤ тигр або пантера, ж≥ноча ф≥гура, сид¤ча на ст≥льц≥, двоглавий орел, в≥чов≥ щабл≥ ≥з ц≥пком арх≥Їпископа, ведм≥дь ≥ ≥н. «а новгородськими випливають псковськ≥ печатки; древна¤ з них - 1510 г., (≥з зображенн¤м барса, що б≥жить ≥з виправленими пазурами, висунутою мовою ¤ п≥дн¤тим хвостом, а навколо напис: "печатка господарства псковскаго"). ћ≥стечка, побудован≥ в XV ≥ XVI ст., одержували печатки в≥д ур¤ду. ¤ке часто зм≥нювало й доповнювало њх . ѕовс¤кденним зображенн¤м на печатках патр≥арх≥в, митрополит≥в, арх≥Їпископ≥в ≥ Їпископ≥в була Ѕогомат≥р; на печатках служивих ≥ особистих людей, не вважаючи напис≥в, зустр≥чаютьс¤ емблеми. ” плин≥ всього столичного пер≥оду мун≥ципальна печатка ¤к би додавалас¤ до вс≥х акт≥в зам≥сце п≥дписи пануючи. ѕо працюючих головних законах, у –ф Ї три види гос печатки: б≥льша, середн¤ й мала; ус≥ вони в≥дновл¤ютьс¤ при вступ≥ на престол нов≥тнього пана. Ѕудь-¤ка печатка прикладаЇтьс¤ до соответствующым њњ значенню документам. Ќеобх≥дно п≥дкреслити те, що на печатках зображений мун≥ципальний герб. Ќе вважаючи наречених печаток, була ще печатка воротна¤ або орловська (≥з соколом на одн≥й сторон≥ й св. ∆орой на ≥нший), одноб≥чн, що вис≥ла заур¤дно на ком≥р≥ в друкар¤ або хоронител¤ мун≥ципальних печаток. ќриг≥нали њњ збер≥гаютьс¤ в арх≥в≥ м≥н≥стерства закордонних справ, так само ¤к ≥ печатка кормлена¤ або кормча¤, на ¤к≥й був зображений лише герб столичний.