–азделы

з тонни незапл¤мованого вантажу, з 1895 г. -9, 5 фр.; Ї соответствующые мита з пасажир≥в; компан≥¤ реал≥зуЇ також пр≥сну воду, ¤ка становить важливе джерело њњ доход≥в). —начало дл¤ проходженн¤ через канал було потр≥бно б≥льш 2 дн≥в, але ≥з часу пристрою електронного висв≥тленн¤ воно стало ймов≥рним денек ≥ н≥ч, ≥ тому зараз просить менш 15-20 годин. ¬ 1870 г. через канал пройшло всього 486 суд≥в, з 436000 тоннами вантажу й 26750 людьми, що п≥дл¤гали оплат≥ митом. ÷е не окупало ще витрат по зм≥сту каналу, але з 1872 г. канал став приносити акц≥онерам незапл¤мований дох≥д, ¤кий, при ¤кихось, що коливали, у загальному повсевременно п≥дн≥маЇтьс¤. ¬ 1893 г. через канал пройшли 3341 судно, з 7659000 тоннами незапл¤мованого вантажу або 10753000 тоннами вантажу брутто ( з них 9977000 британських, 798000 н≥мецьких, 702000 французьких) «агальна сума доход≥в —. каналу р≥вн¤лас¤ в 1895 г. 80702000 фр.; за вин¤тком 25 милл. витрати, незапл¤мований дох≥д-55067000 фр.; завд¤ки викупу значимоњ частини обл≥гац≥йних позик, на акц≥ю в 500 фр. доводилос¤ див≥денду в 1891 г. 112,14 фр., у наступн≥ роки - трохи найменш. Ѕ≥ржова ц≥нн≥сть акц≥й дуже коливаЇтьс¤, п≥дн≥маючись п≥д час б≥ржовоњ гар¤чки й слави Ћессепса (в 1881 г.) до невимовноњ суми 3475 фр., спускаючись часом до 715 фр. ѕол≥тичн≥ насл≥дки в≥д проритт¤ каналу ви¤вилис¤ зовс≥м не т≥, ¤ких чекали.  анал справд≥ спри¤в ослабленню зв'¤зку ™гипту з “уреччиною, але зовс≥м не в шкоду ¬еликобритан≥њ, в≥д ¤коњ практично залежить дол¤ ™гипту; точно також влади ¬еликобритан≥њ в ≤нд≥њ канал не т≥льки лише не нан≥с шкоди, але п≥дсилив њњ, наблизивши ≤нд≥ю до ¬еликобритан≥њ. ¬ 1875 м. ¬еликобритан≥¤ купила в Їгипетського хедива його акц≥й, ≥ з тих пор у сам≥й компан≥њ —. каналу њй належить кер≥вна роль. ѕор≥вн. F. Lesseps, "Percement de I'lsthme de Suez. Expose et documents officiels" (ѕ, 1855-56); його ж "Lettres, journal et documents a l'historie du canal de Suez" (ѕ., 1875-81); Volkmann, "Der Suezcanal und seine Erweiterung" (Ѕ., 1886); Krukenberg, "Die Durchfititung des Isthmus von Suez" (√ейдельб., 1888); Hemr. Stephanе "Der Suezkanal und seine Eroffnung" (в "Unsere Zeib, 1870, є 1-2); O. Ritt, "Histoire de I'lsthme de Suez" (ѕ., 1869); M. Fontane, "De la marine marchande a propos du percement de I'lsthme de Suez" (ѕ, 2 изд., 1869); Fournier de Flaix, "L'independance de l'egypte et le regime international du canal de Suez" (ѕара., 1889); "Le canal de Suez, bulletin decadaire" (ѕ., виходить 3 рази за м≥с¤ць).
¬. ¬одовоз≥в. —фагнум (техн.) - п≥д сиим заголовком перебуваЇ в продаж≥ торф'¤ний мохи, очищений в≥д кор≥нь ≥ прут≥в т≥пальною машинкою й спресований дл¤ найб≥льш комфортного перевезенн¤. —. починаЇ заходити у вживанн¤ в буд≥вельн≥й справ≥, внасл≥док власноњ дурний теплопроводимости, дл¤ змащенн¤ на стел¤х, дл¤ наповненн¤ порожнеч у ст≥нках з пустот≥лих бетонних кам≥нчик≥в, дл¤ обкладанн¤ ст≥нок денник≥в ≥ вод¤них резервуар≥в, ѕо в≥дкликанн¤х профес≥онал≥в, —. ¤к п≥дстилка в стайн¤х не виправдав оч≥кувань, тому що менше збер≥гаЇ здоров'¤ кон¤чок.
—ф≥нкс (Sjigx) - у грецьк≥й м≥фолог≥њ демон-душитель у вигл¤д≥ нап≥вж≥нки, нап≥влева; уособленн¤ неминучоњ дол≥ й нелюдського борошна.

0 1104

Используются технологии uCoz