канал поведе до зв≥льненн¤ ™гипту з-п≥д влади “уреччини й до ослабленн¤ або до втрати пануванн¤ ¬еликобритан≥њ над ≤нд≥Їю, ставило на шл¤ху до зд≥йсненн¤ компан≥њ р≥зний перешкода але зобов'¤зано було поступитис¤ перед енерг≥Їю Ћессепса, тим б≥льше, що його п≥дприЇмству захищали Ќаполеон III ≥ —аид-ѕаша, а п≥зн≥ше (з 1863 г.) його спадкоЇмець, ≤змањла-ѕаша. “ехн≥чн≥ труднощ≥ були величезн≥. ƒоводилос¤ працювати п≥д ¤скравим ≥ дуже гар¤чим сонцем у п≥сков≥й пустел≥, зовс≥м позбавленоњ пр≥сноњ води. як би це було не дивно, але 1-ое час компан≥¤ зобов'¤зана була вживати до 1600 верблюд≥в лише дл¤ доставки води роб≥тником; але до 1863 г. вона зак≥нчила маленькоњ пр≥сноводний канал з Ќила, шедший приблизно в тому ж напр¤мку, що й древниe канали (залишками ¤ких десь удалос¤ користуватис¤), ≥ призначений не дл¤ судноплавства, а Їдино дл¤ доставки пр≥сноњ води - спочатку роб≥тником, п≥зн≥ше й поселенн¤м, що долженствовавшим з'¤витис¤ по каналу. ÷ей пр≥сноводний канал ≥де в≥д —агасига при Ќилу на сх≥д до »змаилии, а зв≥дти на юговост., уздовж морського каналу, до —.; ширина каналу 17 м. на поверхн≥, 8 - по дну; глибина його в среднем. лише 21/4 м., м≥сц¤ми нав≥ть суттЇво менше. …ого в≥дкритт¤ полегшило роботи, але все-же смертн≥сть посередин≥ роб≥тник≥в була дуже велика; њх доставл¤в Їгипетський ур¤д, але доводилос¤ скористатис¤ також Ївропейськими роб≥тниками (ус≥х роб≥тник≥в було в≥д 20 до 40 тис.). 200 милд. фр., певних по початковому проекту Ћессепса, скоро не вистачило, в ≥ндив≥дуальност≥ внасл≥док большенных витрат на п≥дкупи при дворах —айда й ≤змањла, на широк≥ реклами в ™вроп≥, на витрати по консульству самого Ћессепса й ≥нших в≥двертав компан≥њ. ƒовелос¤ зробити ще обл≥гац≥йна позика в 166666500 фе, п≥зн≥ше ще ≥нш≥, так що загальна варт≥сть каналу до 1872 г. достигнула 475 милл. ( до 1892 г. - 576 милл.). ” шестир≥ч строк, у ¤кий Ћессепс об≥ц¤в зак≥нчити роботи, зак≥нчити њх не вдалос¤, ≥ канал був зак≥нчений лише через 10 рок≥в. 16 листопада 1869 г. в≥н був урочисто в≥дкритий. ƒовжина його р≥вн¤лас¤ 160 км., ширина на поверхн≥ 60-110 м., по дну 22 м. (пот≥м зб≥льшена до 37 м.), глибина 8 м. (пот≥м 9 позначок.). ƒл¤ його проведенн¤ довелос¤ вит¤гтис¤ 75 милл. кб. м. земл≥. ¬≥н починаЇтьс¤ в ѕорта —аида 2-м¤ кам'¤ними молами довжиною в 2250 ≥ 1600 м., ¤к≥ захищають поглиблений фарватер у —ередземному море в≥д замет≥в н≥льським мулом; пот≥м в≥н ≥де в п≥вденн, що злегка ухил¤Їтьс¤ те до зап., то до сходу напр¤мку, проходить через к≥лька г≥рко-солоних озер ( у тому числ≥ оз. “имза, на ¤кому коштуЇ »змаили¤), прор≥зуЇ маленьку гр¤ду бугр≥в ≈ль  антара, на 95-м км. вступаЇ у величезне г≥рко-солоне озеро, що з'ЇднуЇтьс¤ ≥з „ервонуватим морем, перетинаЇ його й на 156-м км. домагаЇтьс¤ мор¤, але йде в ньому ще 4 км.  анал зменшив час шл¤ху дл¤ пароплав≥в, що йдуть ≥з ¬еликобритан≥њ, Ќ≥меччини й ‘ранц≥њ в ≤нд≥ю, на 24 денька, ≥з “р≥Їста - нав≥ть на 37 дн≥в, ≥ тому сходу роздобув величезне значенн¤, не дивл¤чись на досить вищу плату за проходженн¤ через нього (спочатку 10 фр.