¬ост. частина  одорского хр. в≥дома п≥д ≥менуванн¤м хр. ƒжодесвик.  р≥м вершин найближчих до  авказького хр., греб≥нь  одорского хр. не доходить до сн≥говоњ смуги. ќписан≥ хребти ≥ њх незл≥ченн≥ й в≥дроги заповнюють усю г≥рську частину —. окр. √оловними р≥ками —. окр. Ї згадан≥- Ѕзыб ≥  одор. 1-а¤ ≥з цих р≥к, починаючись з≥ сн≥г≥в √оловного  авказького хр., тече спочатку на «, а п≥зн≥ше на ё« ≥ вер. в 15 в≥д мор¤ виходить на р≥внину; довжина Ѕзыби близько 100 в., ширина у виходу на р≥внину ок. 35 саж., нижче 50 саж., глуб. ок. 3 арш. ƒл¤ переправи у виходу з г≥р ≥снуЇ пором. ”щелина Ѕзыби покрите суц≥льними л≥сами, посередин≥ ¤ких зустр≥чаютьс¤ в≥дм≥нно збережен≥ насадженн¤ самшиту або кавказькоњ пальми (Buius semper virens) ≥ м≥сц¤ми надзвичайно важко доступно.  одор по вдач≥ походить на Ѕзыб; обидв≥ ц≥ р≥ки Ї звичайними г≥рськими р≥ками, р≥вень води в них нер≥дко м≥н¤Їтьс¤, вони течуть надзвичайно стр≥мко й, у вар≥ант найвищоњ води, непролазн≥ вбр≥д. ”щелини њх важко доступн≥ й покрит≥ прал≥сами. ¬ уст¤ через  одор побудований металевий м≥ст довжиною в 80 саж. « ≥нших р≥чок, ¤к≥ у величезн≥й к≥лькост≥ прор≥зують прибережн≥ частини —. окр.. беручи початок на южн. схилах Ѕзыбского й  одорского хребт≥в, найб≥льш значна р. √адизга, що впадаЇ в море близько позначок. ќчемчиры; басейн верх≥в'њв даноњ р≥ки становить “кварчельскую казенну л≥сову дачу, де не дуже давно розсл≥дуване велике родовище надзвичайне непоган, що маЇ здатн≥сть коксуватис¤ кам'¤ного вуг≥лл¤. ѕрипас вуг≥лл¤ в границ¤х 2-ух досл≥джених площ становить близько 7 млрд. пд.  оксувальн≥ печ≥ передбачаЇтьс¤ влаштувати в позначок. ќчемчиры, де також нам≥чений пристр≥й порту. « ≥нших потр≥бних копалин у —. оточенн≥ в≥дом≥ родовища ср≥бло-свинцевих руд. Ћ≥сова площа займаЇ 383 тис. дес. (55,5% усього околиц¤). «верн≥ть увагу на те, що кл≥матичн≥ умови —. окр., у вид≥ р≥зноман≥т¤чи його поверхн≥, що п≥дн≥маЇтьс¤ в≥д р≥вн¤ мор¤ практично до 13 тис. фт., дуже р≥зноман≥тн≥. Ќа морському узбережж≥ кл≥мат р≥знитьс¤ р≥вн≥стю м'¤к≥стю, у горах в≥н суттЇво гр≥зн≥, кл≥матичн≥ умови п≥вн≥чноњ окрањни околиц¤, що прил¤гаЇ до ќсновного  авказького хр., р≥зн¤тьс¤ большенный сувор≥стю; отут випадаЇ маса сн≥гу, у зимову пору бувають величезн≥ морози; б≥льш найвищ≥ гори покрит≥ неск≥нченними сн≥гами. Ќаселенн¤ околиц¤ складаЇтьс¤ з абхазц≥в ≥ самурзаканцев (86%), мингрельцев (5, 5%), грек≥в (3.5%), в≥рмен≥в (1,5%), рос≥йських (ок. 2%), грузинов ( близько 1%), германц≥в та ≥н. ¬еличезне б≥льша частина (91%)- православне, але значима частина абхазц≥в, по своњх в≥руванн¤х, що представл¤ють сум≥ш мусульманських ≥ христи¤нських обр¤д≥в ≥з грубими марнов≥рствами й фетишизмом, Ї швидше ¤зичниками, чому христи¤нами або нав≥ть магометанами. Ќайголовн≥ше зан¤тт¤ населенн¤ - землеробство, а конкретно культура кукурудзи, пшениц≥ й гоми (Setaria italica), частиною також сад≥вництво, тютюнництво й скотарство. ѕ≥д пос≥вами всього 37 - 38 тис. дес. (5% усього окр.). ” ¤кихось районах принципове значенн¤ маЇ культура вищих вид≥в тютюну (самсун, трапезонд), ≥ отут —.