Севастополь, що квітнув ще в часи генуэзского панування на Чорному морі. В 1455 м. Севастополь був узятий турками й саме ім'я цього містечка було позабуто. При турецькому пануванні, що тривав до початку XIX в., С., іменований у грузинських літописах Сухумі, був одним з основних центрів торгівлі рабами. На початку ХVIII в. турки вибудували отут, на руїнах генуэзской міцності, зміцнення, залишки корого збереглися дотепер; міцність ця була резиденцією пании, що управляв кавказьким берегом. В 1810 г., у виді безладь, що з'явилися через володіння С. меж турками й аборигенами, С. був зайнятий росіянами. В 1832 г. у С. була заснована митна застава; в 1848 г. він зведений на ступінь портового містечка, з даруванням жителям пільг. В 1866 г. Необхідно відзначити те, що с. зробився резиденцією начальника Сухумского військового окр., утвореного з абхазьких земель. В 1855 г. С. перебував недовго у владі турків; в 1877 г. був знову зайняти турками, опосля 2-денного бомбардування, але в серпні того ж року, коли до С. підступили pyccкие загони Шелковникова, Алхазова й Бабича, турки, ограбувавши й підпаливши місто, пішли в море.
Сухумский округ Кутаїської губ., займає сев. зап. частина крайньої й граничити на С с Кубанській обл., на СЗ - із Чорноморської губ., на ЮЗ - із Чорним морем; має вигляд невірного, витягнутого по широті чотирикутника; займає 7575 кв. вір. (8621 кв. км.) з популяцією в 100498 чіл. (1897). Примикаючи з однієї сторони до Основного Кавказького хребта, а з інший до моря й будучи порізаний незліченними хребтами й контрфорсами, С. округ представляє в більшій власній частині лісисту гірську країну, що знижується із Із від Головного Кавказького хр. на ЮЗ до Чорного моря. Низовини, що тягнеться вузенькими смугами по берегу моря, займаюся найбільш істотне місце тільки в південній частині окр. від устя р. Кодора до низов'їв Ингура. Меж відрогами Главн. Кавказького хребта в С. окр. чудові: хребти Бзыбский і Кодорский, меж якими з однієї сторони й основним хребтом, з інший, розміщені найглибші ущелини pp. Бзыби в Кодора, верхні частини яких лежать практично паралельно Основному хребту. Бзыбский хр. відділяється від Головного Кавказького хр. у верхівки Капышистра й тягнеться з У на про уздовж лівого берега Бзыби, упираючись у русло ріки там, де вона виривається на площину. Хребет цей скелястий і стрімчастий, одягнений суцільними пралісами й домагається висоти вище 9000 фт.; меж їм і Основним хребтом розміщена важко доступна ущелина Бзыби, вища частина якого утворює улоговину Цеху, зайняту до цього одним з більш здичавілих, що не визнавали ніякий влади абхазьких суспільств, зараз же зовсім пустельну. Кодорсюй хр., відділяючись від Головного хребта нисколечко зап. Ельбрусу, тягнеться спочатку на ЮЗ, а пізніше на З, уздовж лівого берега р. Кодора, утворюючи, укупі з попереднім і Главн. Кавказьким хребтом, лісиста ущелина Кодора, у середній частині (ущ. Віддав) найбільш велике й населене ніколи вільним абхазьким суспільством Замбал, зараз же- також пустельне.