¬оно досить широко, щоб ум≥стити целую родину з 5-15 член≥в. ƒо нього веде х≥д час в≥д часу. вище 10 м. довжини. ¬≥д зовн≥шнього отвору х≥д ≥де спочатку на маленьку в≥дстань ≥з р≥зним ухилом залежно в≥д рельЇфу м≥сц¤ й д≥литьс¤ потом. на дв≥ в≥тки; одна з них коротка й ведет. у маленьке прим≥щенн¤, що служить складом лад матер≥ал≥в (калу, вовни), ≥нша, надзвичайно довгувата, веде в житлове прим≥щенн¤ «овн≥шн≥й отв≥р кроп≥ткий закупорюЇтьс¤ на зиму камен¤ми, землею й с≥ном, завд¤ки чому в самому гн≥зд≥ п≥дтримуЇтьс¤ досить найвища температура,. с¤гаюча 10-11∞÷. ƒуже хочетьс¤ п≥дкреслити те, що до к≥нц¤ опром≥нь —. дуже жир≥ють ≥ пробуджуютьс¤ у весн¤ну пору зовс≥м худими. ” кв≥тн≥ вони спаровуютьс¤ в л≥тн≥х норах. ¬аг≥тн≥сть триваЇ 6 тижн≥в. Ѕезсумн≥вно, варто згадати те, що самка метаЇ 2-4 дитинчат. ’арчуютьс¤ т≥льки, ¤к люди звикли виражатис¤, њжею з рослин. ¬оду п'ють зр≥дка, але багато. ћ'¤со њх њст≥вне, чому вони служать предметом досить ≥н≥ц≥ативного полюванн¤. ” Ўвейцар≥њ вони обгороджен≥ законом в≥д хижацького винищуванн¤ методом розкопуванн¤ н≥р у зимову пору. ѕросто приручаютьс¤ й дресируютьс¤. ” невод≥ живуть не б≥льше 5-6 рок≥в. ≤нший вид Arctomys caudatus водитьс¤ на √≥мала¤х, до « в≥д  ашм≥рськоњ р≥внини. ƒ. ƒ- ƒо. «ам≥нник. —. прийн¤то йменувати фальсиф≥кац≥њ або п≥дробки, ¤к б≥льш≥сть ≥з нас звикло говорити, харчових речовин, ¤к≥ т≥льки до в≥домого ступен¤ можуть пом≥н¤ти належн≥ харчов≥ речовини. ‘альсиф≥кац≥¤ пол¤гаЇ або в додатку товар≥в найменш коштовних, але все-же схожих, або в п≥дм≥шуванн≥ зовс≥м ≥нших речовин, або ж, зрештою, у повн≥й п≥дм≥н≥ товар≥в сторонньою речовиною, схожим з необх≥дними т≥льки по зовн≥шньому вигл¤ду. ≤ нав≥ть не треба й говорити про те, що так мовл¤ть про —. : кава, молока, борошна, пр¤ностей хл≥ба, хмел¤чи. чаю й т. п≥д.. ” техн≥чному виробництв≥ також мовл¤ть про —.; напр., у вовн¤н≥й ≥ндустр≥њ про штучну вовну або —. вовни, у фарбувальному й ситцепечатном справ≥ про —. ≥ндиго, кошен≥л≥ й ≥нших барвник≥в, уживаючи зам≥сце п≥гмент≥в, одержуваних з рослинного мулу зв≥риного корол≥вства, р≥зн≥ фарби, добут≥ х≥м≥чно м методом (напр. ан≥л≥нов≥ фарби). ”се давно знають те, що пор≥вн.  оller, "Die Ersatzstoffe der chemischen lndustrie, sowie der Essig-und Starkefabrikation, der Brauerei, der Nahrungsungs. Genussmittel" (‘ранкфурт на ћайне, 1894); його ж, "Ersatjztoffe von gewerblichen u. technischen Fabrikaten und Gebrauchsgegenstanden" (‘ранкфурт на ћайне 1894).
—усан≥н (≤ван) - —ел¤нин  остромського пов≥ту с. ƒомнина, що належав –омановим; в≥домий ¤к р¤тувальник житт¤ пануючи ћиш≥ ‘едоровича. ƒо самого крайнього часу Їдиним документальним джерелом про житт¤ й подвиг —. була жалувана грамота цар¤ ћиш≥ ‘едоровича, ¤ку в≥н даровал в 1619 г., " за порадою й проханню мами", сел¤нинов≥  остромського в., —. ƒомнина, "Ѕогдашке" —аб≥н≥ну половину дер. ƒеревище за те. що його тесть ≤ван —., ¤кого "вишукали польськ≥ й литовськ≥ люди й катували величними немирними катуванн¤ми, а катували, де в т≥ пори величний пан, правитель ≥ величний кн¤зь ћиша ‘едорович..., в≥даючи про нас..