муз. у Парижу), "Св. Бонавентура, що вказує св. Фомі Аквінському на Розп'ятого, як на джерело всякого пізнання" (в берлинск. муз.), "Св. Франциск Ассизский" (у мюнхенск. гал.), " францисканець, Що Молиться, " (у лондонск. национальн. гал.), "Св. Бонавентура при обранні тата" (у дрезд. гал.) і "Св. Лаврентій" (в Имп. Безсумнівно, варто згадати те, що ермітажеві). А. С. Суріпиця - народний заголовок майже всіх дикоростучих і разводимых крестоцветных рослин, з жовтуватими квітами, напр., Вагbагеа vulgaris R. Вг., Brassica Napus p. oleifera, Brassica Rapa, var. campestris, Brassica Rара, b. oleifera, Bunis Orientalis L., Erysimum cheiranthoides L., Raphanus. Raphanistrum, Sinapis arvensis L., Sisymbrium officinale L.. С. P.
Сypиков (Василь Іванович) - історичний живописець і жанрист, род. в 1848 г., з 1858 по 1861 г. вчився в красноярському уездн. училище, а пізніше служив канцеляристом в одному з казенних установ, любительски вправляючись у малюванні й живопису. В 1870 г, зробив в учні имп. академії мистецтв. Відвідуючи її класи до 1873 г., одержав за виконані в їхні роботи всі встановлені срібні медалі; потім, в 1874 г., за написану по програмці картину: "Милосердя самаритянина", був нагороджений мал. золот. медаллю, а через рік опосля того, за іншу програмку: "Ап. Павло благовістить перед царем Агриппою і його сестрою Вероникою", визнаний гідним звання классн. художника 1-й степ. В 1876 і 1877 рр. виконував мальовничі роботи в столичному храмі Рятувальника. В 1881 г. вступив у члени приятелювання пересувних художніх виставок і з тих пор повсевременно є на них зі своїми картинами. Головні із цих картин: "Ранок стрілецької екзекуції при Петрові Величному", "Меншиков у Березове", "Пані Морозова" (усі три в Третьяковок. гал., у Москви), "Узяття сніжного міста, із сибірського побуту", "Єрмак" (у русск. музеї имп. Олександра III, у Спб.) і "Суворов на Сенготарде" (там же).
Cypoк (Arctomys marmota) - ссавець із загону гризунів (Rodentia), сімейства білкових (Sciuridae). Ознаки сімейства й роду. Довжина тіла 51 стм., хвоста 2 стм.; висота в плечах 15 стм. Густе й довжелезне хутро на спині й тім'я буро-чорний, на потилиці й корені хвоста й на животику червонясто-бурий, на боках і ногах найбільш світлого колера, на лабетах і пиці іржаво-жовтий. Ока й пазурі темні; фронтальні зуби червонясто-жовті. Водиться тільки в Європі. Живе в горах (Піренеї, Альпи, Карпати), на значимій висоті, зрідка спускаючись нижче границі лісів. При всім цьому будучи денним звіриним, вибирає освітлені сонцем південні, східні або західні схили. І навіть не треба й говорити про те, що на зиму впадає в глибоку спячку, яка, залежно від висоти місця, може тривати до 10 місяців. У літню пору С. живуть по одинакові або парами в особливих норах, до яких веде хід в 1-4 м. довжини, що має бічні ходи на варіант погрози. На зиму копають найбільш найглибші нори, заурядно на найбільше низких. висотах; нори ці розміщені на глибині близько 11/2 м. під поверхнею землі. Житлове приміщення має яйцеподібну форму й выложено сіном.