на 7307 тис. руб.), 1 сахаро-раф≥надний (780 рабоч., на 8650 тис. руб.) ≥ 8 винокурних (264 рабоч., на 611 тис. руб.). “орг≥вл¤ с≥льська зосереджена приемущественно на 59 ¤рмарках, в 18 селищах;
Ќайб≥льш значний ¤рмарок у с. ёнаковки. Ѕольшенный в≥дпустка хл≥ба з≥ ст.  урськоњ сев. жел. дорвей. ¬орож≥нн¤ (6536 тис. пд.) ≥ Ќовоселок (946 тис. пд.). —талев≥ дороги перетинають —. пов≥т прот¤гом 114 в≥р. ƒокторська допомога: 6 л≥карень на 128 дах., 1 аптека; 4 богад≥льн≥ на 37 ч≥л. Ўк≥л (1898-99) у пов≥т≥ (искл. г. —.): у зашт. м. Ѕ≥лоп≥лл¤ 6, з 953 учений. (763 мал. ≥ 190 д≥в.), у селищах - 73 земських, з 6789 учн≥в (5056 мал. ≥ 1733 д≥в.), 55 церк. приход. ≥ 9 шк. грамоти, з 3417 учащ. (2413 мал. ≥ 1004 д≥в.). ” с. »скрисковщине ћихайл≥вська казен. 1 разр. низш. сед. юз. школа. ’арьк. общ. с≥л. хоз. ≥ сел. хоз. ≥ндустр≥њ маЇ в с. ћорочах опытнейшее поле. «емський бюджет за 1898 г.: дох≥д-255895 р., витрата-217529 р., з них на земське керуванн¤ - 17164 р., на докторську частину-75778 р., на народну осв≥ту- 63670 р. ƒ. –.
—унна (сонна, сюнна) - арабське слово, що значить "звичай", в ≥ндив≥дуальност≥ звичай, що встановивс¤ в мусульманськ≥й громад≥ по в≥дношенню до ¤кого-небудь рел≥г≥йного або юридичному моменту. „аст≥ше всього, але, "—." Ї в мусульман синон≥мом терм≥на "хадис", тобто значить переказ про ћохаммеде, про його вчинки й виреченн¤х. —ам ћохаммед уважав себе звичайною людиною й визнавав непогр≥шн≥сть лише за божественним одкровенн¤м ( ораном); але тому що в≥н, за його словами, мав нер≥дк≥ сп≥лкуванн¤ з Ѕогом, то дл¤ в≥руючих природно було укласти, що й ус≥ особист≥ д≥¤нн¤ й вистави пророка заслуговують насл≥дуванн¤, повинн≥ зробитис¤ —., лег≥тимним звичаЇм. —х≥дна людина просить в≥д рел≥г≥њ не лише дозволу догматичних або етичних запит≥в: в≥н оч≥куЇ в≥д њњ практичного керуванн¤ й в област≥ г≥г≥Їни, ≥ в област≥ щоденних, повс¤кденних учинк≥в, хоча б нав≥ть таких, ¤к метод стрижки волосс¤ й т.п. Ѕожественне одкровенн¤, що перебуваЇ в  оран≥, не даЇ в≥дпов≥д≥ на вс≥ др≥бн≥ запити житт¤:  оран нав≥ть догматичну сторону рел≥г≥њ не повн≥стю ¤сно визначаЇ; зв≥дси необх≥дн≥сть збирати переказу про ћохаммеде, що вказують, ¤к в≥н сам надходив або рекомендував надходити в ¤кому-небудь прозањчному вар≥ант, або ¤к в≥н тлумачив в≥доме одкровенн¤  орану. ÷¤ необх≥дн≥сть почулас¤ негайно ж опосл¤ його погибел≥, ≥ ще б≥льше - ≥з час≥в ќсмана, коли загострилас¤ боротьба сект, а ≥слам встигнув уже велике поширитис¤ посередин≥ перс≥в, ¤к≥, на противагу байдужим арабам, особливо жваво в≥дчували потребу представити дл¤ себе догмати новозасвоЇноњ рел≥г≥њ в струнких, пер≥одичних формулах ≥ поточнее знайти практичн≥, прозањчн≥ приписанн¤  орану, що виникли в зовс≥м далек≥й дл¤ перс≥в варварськоњ арабськоњ обстановки. «верталис¤ за дов≥дками до друз≥в ≥ сподвижникам ћохаммеда (сахабам): јбу ’орейре (мозок. 677), ќрве, »криме й майже вс≥м ≥ншим, а т≥ давали пов≥домленн¤ не лише справжн≥, але й св≥домо вигаданий, що, напр., видне з розчудесних, на ф≥зичному р≥вн≥ незд≥йсненних подробиць (≥мам Ўафий, разум.