Література. Н. Булич, "Сумароков і сучасна йому критика" (Спб., 1854); принципові доповнення й виправлення до цієї праці в статті В. Гаевского, "Ж. М. Н. Пp. "(1854, № 7); див. також розбір А. Пипіна ("Спб. Ведений. ", 1854, № 83); Олександр Петрович С. ", Володимира Стоюнина (Спб., 1856); "Російська поезія", під ред. С. А. Венгерова, вип. II ( вибраний праці, вступні статті М. Д. Хмырова й Н. Н. Саме-Собою зрозуміло, булича).
Евг. Ляцкий.
Сумбатов (князь Олександр Іванович, по сцені Южин) - драматичний письменник і пізнаваний актор, род. в 1857 г.; по тату грузинського походження; навчався в тифлисской гімназії й на юридич. факультеті Спб. унив. В 1881 г. зробив на сцену в Москві, у театрі Бренко, а в 1882 г. перебіг на Импер. моск. сцену. Необхідно відзначити те, що 1-ая п'єса С., "Громовідвід", написана в 1878 г.; потім пішли "Дочка століття" і "Листи шелестять" (1880 і 1881). В 1883 г. заборонена до вистави п'єса Сумбатова "Сергій Сашидов", де творець торкнувся вопросца про право сільських сходів засилати власних односільчан у Сибір на поселення. Б 1884 г. написані комедія "Подружжя знаменитості" і історична хроніка "Правитель Іоанн IV", в 1886 г. - "Арказановы", в 1888 г. - "Ланцюги"., Наступні три п'єси - "Старенькый загартування" (1895), "Джентльмен" (1897), "Захід" (1898) - виникають одна за інший опосля семирічної перерви письменницької роботи й прибутково різняться, по прийманнях листа, від перших п'єс С. В "Російській Думці" 1897 г. (№5 і 6) поміщена більша стаття С.: " 1-ый всеросійський з'їзд сценічних діячів, його резолюції й настрою", а в "Збірнику на згадку Бєлінського" (1898) - мова: П. С. Мочалов у житті й на сцені". Стаття С. : "Справи С. А. Юр'єва до сцени в крайні роки його життя", написана в збірнику "Пам'яті С. А. Юр'єва", дає характеристику столичного Малого театру 1880-х років. П'єси "Цінуй" і "Старенькый загартування" переведені на німецький, польський, сербський і чеський мови й ставилися на закордонних сценах. В 1898 г. "Старенькый загартування" - у перекладі Евг. Цабеля - мав большенный фуррор у Берліні. В 1901 р. вийшло зібрання творів С., в 3-х томах. Усі п'єси Сумбатова надзвичайно сценичны й, не відрізняючись особою глибиною захвата, задаються суворими психічними задачками. Як актор, кн. С. ( під псевдонімом. Южина)
- один з більш видатних діячів столичного Малого театру . Головні ролі його: Макбет, Гамлет, Яго, Річард III, Петручио, гр. Дюнуа, маркіз Поза, Мортимер, Лейчестер, Эгмонт, Рюи-Блаз, Самозванець, Правитель Борис, Чацкий. Його репертуар обымает усього близько двухсотен ролей. С. серйозно й радиво ставиться до всякої ролі. Його виконання різниться природністю, найглибшою щирістю й силою почуття.
Сутінки. - Так йменується перехід від повного денного світла до нічної імли й назад. С. бувають вечірні й ранкові, також цивільні й астрономічні. Вечірні С. починаються в момент сонячного заходу. Кінцем цивільних С. уважають час, коли, за недоліком світла, повинні бути, що припиняється польові роботи (сонце під обрієм на 6.5), а кінцем астрономічних - момент зникнення в західній частині обрію крайньої світлої смуги (сонце нижче обрію на 18°).