Порівн. "Збірник стат. і справ. свед. по Владимирської губ. " (вып. 1 і 2, 1898 і 1899); "Огляди Владимирської губ. у сельскохоз. відношенні за 1896, 7, 8 і 9 рр. "; Праці Володимир. ученої архівної комісії". П. І.
Сузы (Sousa, Susa) - популярна вже в V столітті багата столиця Сузианы, резиденція сначало эламских, потім перських царів (Ахеменидов). Старий палац эламских царів був побудований на штучному горбку. Дарій I відшукав його дуже тіснуватим собі й перешикував по власному смакові; при Артаксерксе I він згорів, а років 100 через, при Артаксерксе II, відбудований поновой. С. лежали в рівнині меж припливами Тигру Хоаспом і Эвдеем і одержали свій заголовок (Сусан або Шушан) від величезної кількості лілій якими буяла ця місцевість. Н. О.
Сулейман (турецька форма імені Соломон, араб. Солиман) - ім'я 3-х турецьких султанів: 1) З. 1, нащадок Баязета I; по узяттю в полон його батька при Ангоре, в 1402 г., призначив себе султаном в Адріанополі, але повинен був вступити в боротьбу за престол зі своїм братом Музою, був замкнений в Адріанополі, під час втечі пійманий і виданий братові, який віддав наказ, в 1410 г., стратити його. 2) З. II ель-канани (Величний" або "Прекрасний"), нащадок Селима I; під час погибелі батька (1520) був намісником у Магнезії; повернув по приналежності конфісковані його татом маєтку й строго покарав сановників, винуватих у допущенні безладь. Відмова в сплаті звичайної при воцарінні новітнього султана данини віддав йому привід рушити війною на Угорщину й заволодіти Шабацом, Землином і Белградом. В 1522 г. він убив Родос, що впав опосля шестимісячної облоги. В 1526 г. почав новітній похід проти Угорщини, здобув блискучу перемогу при Могаче й 10 вересня цього року врочисто вступив в Офен. Придушивши повстання в Малій Азії, С., на вимогу Іоанна Запольи, вибраного однієї партією на угорський престол, почав в 1529 г. 3-ий похід в Угорщину, побрав Офен і з армією в 120000 чел. виник 27 верес. під стогонами Відня, але, втративши 40000 чіл., зобов'язаний був 14 жовтня зняти облогу. В 1533 г. С. послав сильну армію в Азію; в 1534 г. туркам відкрила ворота столиця Персії - Тавриз. У тому ж році був зайнятий Багдад, який став адміністративним центром знову завойованої країни. Військовий флот С. убив Туніс (1534), відвойований назад в 1535 м. Карлом V. В 1541 г. С. заволодів більшою половиною Угорщини; нащадок Запольи повинен був удовольствоваться однієї Трансільванією. В 1547 г. укладено було перемир'я строком на 5 років, протягом якого С. повинен був одержувати каждогодную данина в 50000 дукатів. Слідом потім він почав війну з Персією, що тривав 2 року; в 1551 г. відновив війну з Угорщиною, з якої тільки в 1562 г. укладений був мир. В 1566 г. С., маючи вже вище 70 років, знову почав похід проти Угорщини, але загинув перед Сигетом. Царювання С. містить собою період розквіту османської могутності. Турки почетают у ньому найбільшого із власних государів. Видатний воєначальник, С. показав себе й мудрейшим законодавцем і правителем. Він клопотав про правосуддя, захищав землеробстві, індустрії й торгівля, був щедрим заступником учених і поетів.