(88955 р.), на содержаниe зем. управлет¤ йдуть 12%, на народну осв≥ту 28%, на мед частина 22%. ≤з загальноњ площ≥ вс≥Їњ оподатковуваноњ земл≥ (230329 дес.) належать: с≥льським сусп≥льствам (надельные земл≥) 62%, особистим землевласникам ««%, скарбниц≥ 1% ≥ питомому в≥домству 4%. ¬ 1898 г. ≥з загальноњ площ≥ вс≥Їњ приватновласницькоњ земл≥ в 70171 дес. було закладено в кредитних установах 19 имуществ, з 5286 дес. або лише 8% ус≥Їњ приватновласницькоњ земл≥; закладена земл¤ була оц≥нена, у середньому, по 59 р. 79 к. за дес¤тину. ≤з приватновласницькоњ земл≥ 18 % перебуваЇ п≥д р≥ллею, 9% п≥д косовиц¤ми й пасовищами, 66% п≥д л≥сом, 1% п≥д ≥ншими вг≥дд¤ми й 6% неспритноњ. « фермерськоњ надельной земл≥ 74% зайн¤те р≥ллею, 15% косовиц¤ми й пасовищами, 6% л≥сом, «% ≥ншими вг≥дд¤ми й лише 2% значатьс¤ в розр¤д≥ неспритних земель. ќрендний ц≥ни на землю дуже р≥зноман≥тн≥. ¬ 1898 г. за 1 дес. п≥д овес платили в середньому: за безгнойову землю 5 р. 36 к. (коливанн¤ 1 р. -10 р.), за гнойову 9 р., а п≥д жито: за безгнойову 5 р. 44 к. (1 р. - 10 р.), за гнойову 10 р. 65 к. (8-15 р.). ” загальному орендний ц≥ни ще вище в п≥вденн≥й, найб≥льш злачной частини пов≥ту. ¬ озимому пол≥ с≥ють т≥льки жито; у ¤ровому (1898) 46% площ≥ зайн¤те в≥всом, 16 - льном, 12 - гречкою, 10 - картоплею, 8 - сочевицею, 5 - горохом ≥ 3% - проч. хл≥бами. —ередн≥й зб≥р: жита 40 пд. з 1 дес., в≥вса ок. 40 пд., картопл≥ 330 нд., с≥на 60 пд. ” так назыв. чорноземноњ частини в. ( до 3 в≥д р. “реба сказати те, що нерли) урожањ ще краще, чим у «анерльской частини. ўе в 20х рр. XIX ст. у чорноземн≥й частин≥ в. с≥¤ли багато яр≥в. пшениц≥, але зараз пшениц¤ не народитьс¤. —ад≥вництво (вишн≥) ≥ огородничество (обробленн¤ б≥льшою м≥рою лука й хр≥ну) розвинен≥ т≥льки б≥л¤ м. —уздал¤. «авд¤ки прадавн≥й казенн≥й заводськ≥й стайн≥ в √авриловом посад≥, м≥сц¤ми досить розвинене сел¤нське кон¤рство (кон¤чки робочого типу), але в≥дсоток безк≥нних двор≥в, особливо в юго-зап., б≥льш землеробськоњ частини в. дуже значний. ≤з проведенн¤м жел. дорвей. в≥д м. јлександрова до м. ≤ваново-¬ознесенську зауважуЇтьс¤ в район≥ даноњ дл¤ нас дороги розвиток молочного господарства, продукти ¤кого пост≥йно мають непоганий збут у ћоскв≥ й у фабричних центрах ¬ладимирськоњ губ. ”с≥м в≥домо про те, що в —. в. було лош. 13814, рог. худоби 23987 гол., овець 29485, свиней 2139, к≥з 13. ” юго-зап. частини в. населенн¤ м≥сц¤ми обходитьс¤ хл≥бом м≥сцевого виробництва, у загальному ж дл¤ всього в. перебуваЇ каждогодний недол≥ки в 384 тис. пд. Ќедол≥к у хл≥б≥ заповнюЇ виторгом в≥д внеземледельческих, б≥льшою м≥рою в≥дхожих промисл≥в. « м≥сцевих промисл≥в розвинене ручне ткацтво бавовн¤них тканин; у числ≥ в≥дхожих промисловц≥в багато пастух≥в, мул¤р≥в, штукатур≥в, покр≥вельник≥в, мал¤р≥в, п≥чник≥в, цегл¤р≥в, тесль, р≥знороб≥в, частково фабричних. ‘абрики: 1 пунцовокрасильна¤ й ситцевибивна (172 раб., створенн¤ до 800000 р.), 1 бумаготкацка¤ (972 рабоч., свавол¤. 1100000 р.), 1 картофельнотерочное завед., (створенн¤ на 12000 руб.). ¬≥дх≥д м≥сцевого населенн¤ на фабричн≥ промисли з кожним роком зростаЇ.