„ас в≥д часу, по берегах р≥к ≥ оврагов. перегл¤дають найб≥льш античн≥ породи - с≥руват≥ й с≥р≥ глини крейдового в≥ку (верх≥в'¤ р.  аменки), а близько √авриловского посаду п≥ску, - ¤к≥ можна в≥днести до волзького ¤русу. ѕ≥дірунт¤м у вс≥й зах≥дн≥й половин≥ служить вищезгадана лессовидна¤, светложелтовата¤ порода, багата вапном. ”с≥ земл≥ м≥сц¤, що лежить до ё в≥д р. »рмиса й « в≥д р. Ќерли, ставл¤тьс¤ до типу темно-коричневих ≥ коричнево-с≥рих суглинк≥в, м≥сц¤ми найб≥льше або найменш черноземовидных. ѕод≥бн≥ земл≥, вообщем, не користуютьс¤ отут широким поширенн¤м, уступаючи дом≥нуванн¤ темнозабарвленим суглинкам, структура ¤ких дозвол¤Ї приписувати њхнЇ походженн¤ сп≥льному впливу л≥совоњ й трав'¤нистоњ рослинност≥, у ¤к≥сь же м≥сц¤х - т≥льки л≥совоњ. ћаленькими остр≥вц¤ми посередин≥ темнозабарвлених суглинк≥в зустр≥чаютьс¤ суглинки, у значимому ступен≥ оподзоленные. ѕлоща меж »рмисом ≥ Ќерлью покрита основним образом леген¤ми, найб≥льше або найменш оподзоленными суглинками, що розвилис¤ частиною на глин≥, що близько нагадуЇ лесовидную, хоча й утримуючу камен≥, частиною же на червоно-бур≥й валунн≥й глин≥. —муга, наиблежайша¤ в Ќерли, покрита п≥дзолистими суглиносупесчаными й суп≥щаними ірунтами. ƒо особливостей зах≥дноњ половини —. пов≥ту, не вважаючи темнокол≥рного й забезпеченого ірунтового покриву, необх≥дно в≥днести й досить незл≥ченн≥ залишки б≥льших вимерлих зв≥риних (Elephas primigenius, Rhinoceras tichorhinus ≥ ≥н.), присутн≥сть курган≥в. ¬ообщем, б≥льша частина курган≥в розоран≥, частиною розрит≥ фах≥вц¤ми-археологами. ” зах≥дн≥й половин≥ пов≥ту, у породах крейдовоњ системи, можуть бути зустр≥нут≥ фосфорити, чи ледве, але, у ск≥льки нибудь значим≥й к≥лькост≥. ѕо перепису 1897 г. жит. (укуп≥ з м. —уздалем ≥ √авриловим сел.) 51579 мжч. ≥ 59179 жнщ., усього 110758; фермери становл¤ть 92%. ”се населенн¤ великорос≥йське й православне. —≥л 123, селец 35, слоб≥дка 1, с≥л 211, цвинтар≥в 5, що розд≥льно коштують хутор≥в 5. Ќайб≥льш значим≥ поселенн¤ - √аврилов сел. (2476 жит.) ≥ торговельне с. —аме-—обою зрозум≥ло, кибергино (639 жит.). ¬ 4 вер. в≥д м. —уздал¤ - с.  идекша, м≥сцезнаходженн¤ вел. кн. ёр≥¤ ¬олодимировича ƒовгорукого. ќтут, у церкв≥, улаштованоњ сиим кн¤зем, могили ¤кихось кн¤з≥в суздальських. ¬ 8 вер. в≥д м. —уздал¤ с. —пасское √ородище, ≥з залишками вала (м≥стечко згадуЇтьс¤ в межовий выписи 1588 г.); в 7 в≥р., б≥л¤ дер. ћенчаковой, залишки м≥ста ("Ћиса √ора"). —. пов≥т з 1899 г. перетинаЇтьс¤ по середин≥, по напр¤мков≥ в≥д ё« до —¬, галуз¤ми ћоск. яросл. јрханг. жел. дорвей. ” пов≥т≥ не вважаючи м. —уздал¤ й √аврилова н≥с., 21721 жил. будинок, з них 20907 дерев¤нн. (1899 г.). «емських шк≥л 54, церковноприходск. 21; на 100 жит. доводилос¤ (1898 г.) учн≥в мальч. 6,4, девченок 2,0, обоего п≥длоги 4,0; належн≥ числа в середньому дл¤ вс≥Їњ губ. були 6,1-1,7-3,7.  амен. церков 141, дерев. 7, каплиць 16.4 медиц. д≥л¤нки, 5 земск, доктор≥в, 11 фельдшер≥в, 4 акушерки, 1 ветерин. доктор, 3 ветерин. фельдшери. ≤з загальноњ суми уездн. земських витрат по кошторису на 1899 г.