ѕосередин≥ цих форм ¤к≥сь ухил¤ютьс¤ в≥д серйозного пон¤тт¤ —. ≥ розгл¤даютьс¤ посередин≥ —. т≥льки тому, що ж ¤вл¤ють собою найб≥льше або найменш звичайне з'Їднанн¤ в≥рш≥в п≥д в≥домим заголовком. ≤нш≥, наст≥льки ж уживан≥ —., що не мають заголовк≥в, не знаход¤ть особливого м≥сц¤ в теор≥њ; так≥, напр., римован≥ двустиши¤ ("—ашко", Ќекрасова, "ћорська цар≥вна" Ћермонтова) ≥ ≥н.
Ћ. √орнфельд.
—труве (ѕетро Ѕернгардович) - публ≥цист, онук астролога ¬. я. —.; род. в 1870 г.; скоро по зак≥нченню курсу на юридичному факультет≥ спб. унив. випустив книжку: " ритичн≥ зам≥тки до вопросцу про економ≥чний розвиток –ф" (—пб., 1894), що дала 1-ое в рос≥йськ≥й прес≥ виклад т≥Їњ програмки, ¤ка ≥з середини 1890-х рок≥в пануЇ в юних кружках рос≥йськоњ журнал≥стики. ” цих "«ам≥тках", вдач≥ полем≥чного, —., оголосивши себе учнем ћаркса, протиставив його доктрину економ≥чного матер≥ал≥зму "соц≥олог≥чному св≥торозум≥нню, що звичайно пануЇ в наш≥й прогресивн≥й л≥тератур≥", що й маЇ "два головн≥ джерела: 1) певне вченн¤ про роль особистост≥ в ≥стор≥њ й 2) конкретне переконанн¤ в специф≥чн≥й державн≥й вдач≥ й дус≥ рос≥йського народу й в особливих його ≥сторичних дол¤х". ѕо погл¤ду —., еталони створюютьс¤ реальн≥стю, а не реальн≥сть - еталонами; моральн≥сть, право й публ≥чн≥ контори Ї надбудовами над економ≥чною базою; тому, соц≥олог≥¤ може ≥гнорувати особист≥сть, ¤к величину жалюг≥дну. «вод¤чи ≥сторичний процес до зм≥ни економ≥чних форм ≥ розгл¤даючи кап≥тал≥зм ¤к неминучий щабель цього розвитку, —. затверджував, що цей фазис зобов'¤зано пережити й Ќаша батьк≥вщина, що "в≥дд≥ленн¤ обробноњ ≥ндустр≥њ в≥д землеробства" (а разом з тем ≥ в≥дд≥ленн¤ роб≥тник≥в, що займаютьс¤ в с≥льському господарств≥, в≥д роб≥тник≥в, зайн¤тих в обробн≥й ≥ндустр≥њ) Ї формула економ≥чного росту –ф, окремими, особистими моментами ¤кого з'¤вл¤тьс¤ нев≥дворотн≥ збезземелюванн¤ частини сел¤нства й розкладанн¤ общинного землеволод≥нн¤. ¬≥дкидаючи вообщем особист≥ еталони, звод¤чи значенн¤ особистост≥ до рол≥ безпристрасного, що спостер≥гаЇ, —. зак≥нчив своњ "зам≥тки" закликом: "визнаЇмо нашу некультурн≥сть ≥ п≥демо на виучку до кап≥тал≥зму". ”же в перш≥й власн≥й прац≥, але, —. визнав теор≥ю економ≥чного матер≥ал≥зму ф≥лософськи не обірунтованоњ й практично не випробуваноњ. ” силу цього визнанн¤. —., при характерному йому нервовому шуканн≥ правди, не м≥г застигти в доктринерському марксизм≥. —пробувавши в≥дшукати ф≥лософське обірунтуванн¤ економ≥чного матер≥ал≥зму в критичн≥й теор≥њ зани¤, —. скоро впевнивс¤ в протир≥чч≥ меж соц≥олог≥чноњ й економ≥чноњ формулами ћаркса, в≥дмовивс¤ в≥д його теор≥њ трудовоњ ц≥нност≥, в≥дторг фатальну необх≥дн≥сть пад≥нн¤ кап≥тал≥зму в силу природн≥х закон≥в економ≥ки й визнав в "соц протир≥чч¤х" руш≥йну силу публ≥чних перетворень.  райн≥м ≥ б≥льш в≥дпов≥дним пт у дан≥й нам еволюц≥њ думках Ї маленька зам≥тка —. про Ћассале, ≥з приводу 75-лети¤ з денька його народженн¤ ("ћир Ѕожий", 1900 р., є 11). ”казавши, що задачки крањни Ћассаль убачав у св≥домому влаштуванн≥ всього людського житт¤ на баз≥, що в≥льно визнаЇтьс¤ й у теж час загальнообов'¤зкового морально-сусп≥льного еталона, —.