ладка (заур¤дно один раз у р≥к) складаЇтьс¤ з 1-го або де¤ких, большею частиною матово-б≥лих, найб≥льше або найменш эллипсовидных, ¤иц., що насиджуютьс¤ одн≥Їњ самкою. ≤з —. у ™вроп≥ зустр≥чаЇтьс¤ лише два види: —. звичайний або баштовий (Cypselus apus)- чорнувато-бурого кольору ≥з брудно-б≥лим гортанню (дл. 18 див.) - ≥ трохи найб≥льш великий —. белобрюхий (Cypselus mella), що в≥др≥зн¤Їтьс¤, не вважаючи власноњ величини (22 див.), б≥лосн≥жним кольором нижньоњ сторони т≥ла. —. баштовий всерозповсюджений скр≥зь у ™вропу в с≥вбу. јфриц≥ й у б≥льш≥й частин≥ јз≥њ до п≥вденного —иб≥ру. «имуЇ в ѕенджаб≥ й у вс≥й јфриц≥. ќхоче посел¤Їтьс¤ в городках, колон≥¤ми, п≥д дахами б≥льших спостроек. √н≥зда влаштовуЇ також у дуплах. —. белобрюхий гн≥здитьс¤ в б≥льш≥ горах. навколишн≥х —ередземне море, а також у п≥вденн≥й јз≥њ й спорадично на  авказ≥; зимуЇ в южн. јфриц≥. –≥д Cypselus р≥знитьс¤ довгуват, що далеченько заход¤ть за вир≥заний хв≥ст, крильми- опереноњ до пальц≥в плюсной ≥ здатним повертатис¤ наперед задн≥м пальцем. ≤ншими в≥дпов≥дними родами —. Ї салангана (Collocalia), деревн≥ —. (Dendrochelidon) ≥ щетинохвост (Chaetura). –≥д деревних —. у числ≥ 5 вид≥в всерозповсюджений у сх≥дних област¤х —таренького —в≥тла. –≥знитьс¤ незвичайно довгуватим маховим п≥р'¤м ≥ надзвичайно подовженими останн≥м п≥р'¤м вилкопод≥бного хвоста. ѕлюсна надзвичайно коротка, на чол≥ чубчик з п≥дн¤того п≥р'¤. —тосовний сюди вид, клэхо (D. longipennis), що живе в л≥сах про-вов яви, —уматри й Ѕорнео й на нап≥впро-ве ћалаке, л≥пить з≥ слини непропорц≥йно др≥бн≥ плоск≥ гн≥зда величиною з≥ шкарлупу волоського гор≥шка (довжина самого птаха- 18 див.), ¤к≥ в≥н прикр≥плюЇ боком до видатних нагим в≥ткам б≥льших дерев. ” таке гн≥здо кладе лише 1 ¤Їчко, бл≥до-зеленого кольору. ўетинохвост, до ¤кого ставитьс¤ один ост-индский вид (Ch. gigantea), чудовий своњм хвостом. —трижн≥ керуючого п≥р'¤ загострен≥ й виступають за бор≥дки, ¤к у д¤тл≥в. ѕод≥бно д¤тлам, щетинохвосту керуюче п≥р'¤ служило опорою при лазаньњ по вертикальних горах.
ё. ¬агнер.
—триндберг (Auguste Strindberg)- ≥менитий шведський роман≥ст ≥ драматург, род. у —токгольм≥ в 1849 г. Ѕезсумн≥вно, варто згадати те, що житт¤ його було повна позбавлень, розчарувань ≥ моральних потр¤с≥нь. Ќе ск≥нчивши курсу в ≥нститут≥, в≥н нер≥дко м≥н¤в р≥д зан¤ть, був учителем, телеграф≥стом, б≥бл≥отекарем, служив у театр≥, займавс¤ живописом ≥, зрештою, зосередивс¤ на л≥тературн≥й д≥¤льност≥. ѕересл≥дуванн¤ з боку сусп≥льства й ур¤ду примусили —. в 1884 г. покинути батьк≥вщину. ¬≥н багато подорожував по ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, Ќ≥меччин≥, Ўвейцар≥њ, ƒан≥њ й дотепер веде образ, що кочуЇ, житт¤. —. почав писати в пом≥рному тон≥, захищаючи в журнальних статт¤х, ≥сторичних нарисах, в≥ршах ≥ драматичних п'Їсах демократичн≥ принципи; п≥зн≥ше в≥н переб≥г в озлоблений сатиричний тон ≥ почав своњ нападки на сусп≥льство з бесжалостного викритт¤ дам. …ого обурював останн≥й розвиток фем≥н≥зму в —кандинав≥њ; в≥н став обірунтовувати, що ж≥ноча емансипац≥¤ - величне зло, тому що вона зб≥льшуЇ вплив дами, ≥ без того згубне дл¤ сусп≥льства.