ћаска йменуЇтьс¤ шоломопод≥бноњ, коли кл≥щ≥ њњ широк≥ й вона прикриваЇ рот у пом≥рному стан≥ знизу, спереду й зверху, ≥ носить заголовок плоскому, коли кл≥щ≥ њњ довгуват≥ й тонк≥ й вона прикриваЇ рот лише знизу. ќрганами подиху в личинок —. Ї трахейн≥ з¤бра, ¤к≥ бувають або внутр≥шн≥, або зовн≥шн≥. ” б≥льшост≥ б≥льших вид≥в (Libellula, Aeschna) Ї внутр≥шн≥ трахейн≥ з¤бра, тобто складки на внутр≥шн≥й поверхн≥ задньоњ (пр¤м≥й) кишки; складки ц≥ постачен≥ незл≥ченними розгалуженн¤ми трахей (дихальних трубочок) ≥ обмиваютьс¤, ¤к б≥льш≥сть ≥з нас звикло говорити, водою, ¤ка через анальний отв≥р те вт¤гуЇтьс¤, то викидаЇтьс¤ назад. ” б≥льшост≥ маленьких вид≥в —. Ї зовн≥шн≥ трахейн≥ з¤бра у вигл¤д≥ 3 подовжених листочк≥в на задньому к≥нц≥ черевц¤, у ¤к≥ перебуваЇ густа мережа трахей. Ћичинки —. мають довгуват≥ ноги й в≥дм≥нно плавають; вони харчуютьс¤ р≥зними вод¤ними комахами й нав≥ть маленькими рибками, тому можуть приносити шкода рибництву. Ћичинки лин¤ють пари раз, при чому в них утворюютьс¤ зачатки крил, ¤к≥ з кожною линькою виступають ¤сн≥ше; перед крайньою линькою вони виход¤ть ≥з води й с≥дають на стовбури ¤коњ-небудь вод¤ноњ рослини або на в≥тки б≥л¤ зростаючого дерева; цей стан йменуЇтьс¤ л¤лечкою, з ¤коњ скоро виходить доросла комаха, що залишаЇ х≥тинову шк≥рочку на рослин≥. —. вод¤тьс¤ у вс≥х частинах св≥тла, при чому в троп≥чних крањнах види њх найб≥льш численн≥, чому в пом≥рн≥. ” викопному стан≥ залишки —. (основним образом в≥дбитки крил, а час в≥д часу й ц≥лих комах, що в≥дм≥нно збереглис¤) зустр≥чаютьс¤ починаючи з юрськоњ системи (лейаса). ќсобливо непоганим збереженн¤м ≥ р≥зноман≥тт¤м форм р≥зн¤тьс¤ незл≥ченн≥ в≥дбитки —. у л≥тографському сланц≥ «оленгофена; ¤к≥сь ≥з них належать до вид≥в, що дос¤гали ще величезних розм≥р≥в по з≥ставленню ≥з сучасними формами ( наприклад Petalia longialata дос¤гала довжини 9 див., при розмаху крил в 14 див.). —. розд≥л¤ютьс¤ на к≥лька п≥дродин або, коли вважати њх за особливий заг≥н, то заг≥н —. складаЇтьс¤ з дек≥лькох с≥мейств (Libellulidae, Aeschnidae ≥ Agrionidae). Ѕ≥льш в≥дом≥ пологи —. наступн≥: Libellula характеризуЇтьс¤ нап≥вкул¤стою головою, очима, що стикаютьс¤ на т≥м'њ й крильми, що лежать у спокоњ горизонтально; личинки ≥з шоломопод≥бною маскою. ќдин з б≥льш звичайних вид≥в Libellula quadrimaculata (довжина до 5 див.); т≥ло њњ жовто-бурого кольору; черевце з жовтуватими пл¤мами на 5 - 8 сектор. ≥ ≥з чорним задн≥м к≥нцем; крила мають жовтувату п≥дставу й 4 темно-бурих пл¤ми; вид цей маЇ надзвичайно велике поширенн¤, а конкретно водитьс¤ у вс≥й ™вроп≥, ћал≥й јз≥њ й ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥; б≥льша частина вказ≥вок на перельоти —. ставитьс¤ до нього. –≥д Aeschna (коромисло) р≥знитьс¤ довгуватим цил≥ндричним черевцем ≥ задн≥ми крильми, що мають нар≥зку в п≥дстави заднього краю; личинки ≥з плоскою маскою. Ѕ≥льш звичайний Ївропейський вид Aeschna grandis, що дос¤гаЇ 7 див. довжини, жовтувато-бурого кольору, груди з 2 жовтуватими б≥чними смугами, спина меж крильми ≥з блакитними пл¤мами. Ќаступн≥ 2 роду р≥зн¤тьс¤ найб≥льш вузьким т≥лом ≥ найменшими вообщем розм≥рами.