Ротова щілина доходить до очей. ДО С. ставляться два види: звичайний С. (S. camelus) і сомалійський С. або горайо (S. molybdophanes). Крайній різниться сіро-блакитним розцвіченням нагой шейки й ніг, не вважаючи рогових чешуй на фронтальній поверхні плюсны, які- яскраво-червоного кольору. По оперенню подібний з першим видом. Він водиться в зап. Сомалі й Галлові, тоді як звичайний С. зустрічається у всіх пустельних і степових місцевостях Африки й частково в західній Азії (в Аравії, десь на півдні Персії й по басейні Євфрату). Оперення С. кучерявеньке; пір'я мягенькие й рассученные; голова, шийка й більша мозоля на груди, на які С. опирається, коли лягає, не оперені; ноги покриті маленькими щетинками. Шейку й ноги у звичайного С. червонуватого кольору. Оперення дорослих самців темне, пір'я крил і хвоста чисто-білі. У самок і юних оперення тіла сірувате, пір'я ж крил і хвоста- брудно-білі. Дорослий С. домагається в довжину 2 м., при висоті в 21/2 м. Головну їжу С. становлять різні трав'янисті рослини. С. їдять також різних звіриних, яких вони в стані схопити й проковтнути повністю. С., що живуть у неводі, незвичайно ненажерливі й нерідко проковтують предмети зовсім негожие для живлення; так, у шлунку 1-го С. було знайдено, меж іншим, три з половиною кг. піску, клоччя й ганчірок, три шматочки заліза, дев'ять монет, один мідний шарнір, два сталеві ключі, свинцеві кульки і т.д. З іншої сторони, С. протягом декількох днів можуть пробути зовсім без їжі. Таке ж відношення С. до води. Уявите собі один факт про те, що с. тримаються маленькими зграйками або родинами. Крайні полягають заурядно з 1-го дорослого самця, чотирьох-п'яти дорослих самців і юних. Часто зграйки С. пасуться разом з табунами зебр і кваг, і вкупі з ними вирішують величезні переселення по широких африканських степах. Очевидно, конячки користуються при всім цьому обережністю С., які, завдяки власній височині й гарному зору, 1-ые зауважують небезпеку й кидаються навтіки. По швидкості й тривалості власного бігу С. ледве уступають коням. Напроти, літати С., через індивідуальність їх оперення й величини тіла (вага дорослого С.- близько 75 кг.), зовсім не можуть, не дивлячись на досить розвинені крила. Гніздом служить плоске поглиблення в землі, що виривається за допомогою дзьоба й лабетів. Будь-яка самка в таке загальне гніздо зносить до 12-ти яєць, які высиживаются те одним самцем, то самцем і самками поперемінно, протягом 45-52 днів. Більші ( до 15,5 див. у довжину при 12,7 див. у поперечнику) яєчка С. мають таку товсту глянсувату білосніжну шкарлупу, що аборигени вживають її як посудини, обплітаючи її зовні мотузками, звитими з рослин. Пташенята на даний момент по вылуплении залишають гніздо. Вони покриті найрідшими, що стирчать щетинками жовтуватого й темного кольору; тім'я їх цегельного, а шейку грязнобелого кольору з темними поздовжніми смугами. Дійсне пір'я виникало на другому місяці, а темне пір'я в самців - на другому році. Повного росту С. домагається тільки через чотири роки. Під час пліоцену рід Struthio був всерозповсюджений у південній Європі й в Індії.