оли миниатюризируетс¤ к≥льк≥сть хабар ( п≥д ос≥нь), часто ѕ. починають красти мед у чужих вуликах. “реба сказати те, що тому що ѕ. усю зиму продовжують харчуватис¤ медом, то температура њх т≥ла й вулика в зимову пору пост≥йно суттЇво вище температури навколишнього пов≥тр¤; тому вони не п≥ддан≥ зимовоњ сп¤чке, ¤коњ п≥ддан≥ вс≥ ≥нш≥ комахи. —аме-—обою зрозум≥ло, дл¤ захисту в≥д власних супротивник≥в самки ѕ. пускають у д≥ло своЇ натискало (aculeus), що м≥ститьс¤ на задньому к≥нц≥ черевц¤, гомологичное ¤йцекладов≥ (terebra) пильщик≥в (Tenthredinidae) ≥ постачене зверненими назад зазубринками. —нутри натискала проходить канал, у ¤кий в≥дкриваютьс¤ вив≥дн≥ протоки 2-ух отрутних залоз: одна, б≥льша, з кислою реакц≥Їю, характерна вс≥м ≥ншим жалоносним перепончатокрылым (Aculeata), ≥ ≥нша, слабощелочна¤, що зустр≥чаЇтьс¤ лише у вид≥в ≥з зазубреним жалом (Apidae, Yespidae). ¬ид≥ленн¤ кислотноњ залози не вабл¤ть за собою жвавоњ погибел≥, а створюють парал≥ч ;вид≥ленн¤ ж лужноњ залози, дом≥шан≥ до вид≥лень кислотноњ, викликають стр≥мко наступаючу погибель у маленьких комах, а час в≥д часу нав≥ть ≥ у великоњ рогатоњ худоби.  оли ѕ. жалить комаха, то просовуЇ натискало меж в≥льними члениками т≥ла крайнього й просто вит¤гаЇ натискало назад; коли ж вона вжалить людину або вообщем хребетне зв≥рине, те не в змоз≥ вийн¤ти зазубрене натискало назад, обриваЇ його в т≥л≥ й скоро сама гине. ”с≥м в≥домо про те, що паразити ѕ. наступн≥: бджолина воша (Braula соеса); мушка Phora incrassata паразитуЇ в личинках; нематоди Mermis albicans ≥ Gordius sablifurcus живуть у роб≥тник≥в. « ≥нших супротивник≥в, не вважаючи випадков, що поњдають мед (ведм≥дь, миш≥, мертва голова), ≥ птах≥в, важлив≥: метелик-пиралида Achroea grisella, гусениц¤ ¤коњ поњданн¤м воску нер≥дко зовс≥м знищуЇ вулики, ≥ (Galleria mellonella), - поњдаЇ мед. Ћичинка жука Trichodes apiarius поњдаЇ личинок ѕ. –≥д мелипона або абель¤с (Melipona) р≥знитьс¤ найменшою величиною, в≥дсутн≥стю натискала в самок, найб≥льш маленьким першим члеником задн≥х лапок, чому незвичайно широка гом≥лка й недорозвиненн¤м ¤кихось жилок на фронтальних крилах (лише 1 повн≥стю закрита променева кл≥тка, практично зовс≥м немаЇ л≥ктьових ≥ ≥з серединних Ї всього 2). ” ¤кихось вид≥в крила в маток недорозвинен≥. —амц≥ по кольору й форм≥ схож≥ на роб≥тник≥в, але без зб≥рного апарата, з роздвоЇними пазурами; самки-матки р≥зн¤тьс¤ (запл≥днен≥ надзвичайно большенный) величиною й однокол≥рноњ, бурою розцв≥ченн¤м. ¬≥ск вид≥л¤Їтьс¤ не на черевний, а на спинн≥й сторон≥ черевц¤, ≥ не т≥льки лише роб≥тниками, та й трутн¤ми. –≥д ћелипона д≥литьс¤ на п≥дроди: фактично Melipona - з надзвичайно опуклим овальними черевцем, Trigona - ≥з трикутним резкокилеватым черевцем ≥ Tetragona - з подовженим четыреугольным черевцем. ¬иди вс≥х цих п≥дрод≥в характерн≥ ёжн. јмериц≥, але ¤к≥сь види Trigona зустр≥чаютьс¤ в ќст-≤нд≥њ, троп≥чн≥й јфриц≥, в јвстрал≥њ й —≥вба. јмериц≥. √н≥зд¤тьс¤ в дуплах дерев, у тр≥щинках, ¤к ми з вами пост≥йно говоримо, вертикальних берегових скель ≥ в термитовых буд≥вл¤х; при вс≥м цьому замуравливают ус≥ отвори, залишаючи лише льоток (вх≥дне), за допомогою узи й глини.