Боргман.
Стопа (Fuss, pied- від звичаю відбивати такт ногою)- проста ритмічна одиниця у віршованій мові, що полягає з 1-го збільшення й 1-го зниження, тобто в російському віршуванні - з 1-го складу з наголосом і 1-го або 2-ух складів без наголосу. Стара метрика, що будувала стопи не на підставі наголосів, а у зв'язку з довготою й стислістю складів, знала наступні види стоп:
I. Двусложные:
1) спондей : - -
2) хорей або трохей: - И
3) ямб: И -
4) пиррихий : И И
II. Трискладові:
5) дактиль: - И И
6) анапест або антидактиль : И И -
7) молос або тримацер: - - -
8) трибрахій: И И И
9) амфібрахій або брахихорей: И - И
10) амфимацер або кретикус: - И -
11) бакхий И - -
12) антибакхий або палимбакхий: - - И
III. Чотирискладові:
13) диспондей: - - - -
14) диямб : И - И -
15) дихорей: - И - И
16) хоріямб: - И И -
17) антиспаст: И - - И
18) прокелевсаматик: И И И И
19) іоніок більший : - - И И
20) іоніок найменший: И И - -
21) пеон 1-ый: - И И И
22) пеон 2-ой: И - И И
23) пеон 3-ий: И И - И
24) пеон 4-ый: И И И -
25) эпитрит 1-ый : И - - -
26) эпитрит 2-ой: - И - -
27) эпитрит 3-ий: - - И -
28) эпитрит 4-ый: - - - И
Наше віршування удержало із цих стоп лише хорей, ямб, дактиль, анапест і амфібрахій. По першій стопі визначається ритмічний рух усього вірша; гадане виключення становлять вірші із затактом, де при рахунку 1-ый склад (постійно без наголосу) не, нарешті, ухвалюється в розрахунки; такі вірші вживані в нас лише в народній поезії.
Ар. Г-Д.
Стортинг (Storthing)- заголовок парламенту в Норвегії; обирається, на підставі закону 1898 г., загальною подачею голосів усіма норвежцами чоловічої статі старше 25-літнього віку, крім обмежених у правах; складається з 114 членів; негайно опосля обрання сам ділиться на дві палати або відділення- лагтинг і одельстинг. Обирається на три роки; корона не має права передчасного распущения, за винятком випадків перегляду конституції. Стосовно розв'язків С. корона має лише право суспенсивного вето; розв'язок, ухвалений 3-мя С. попорядку, одержує силу закону, навіть всупереч бажанню корони. Крайні вибори в С. мали місце в 1900 р.
В. В-В.
Страбон (еtrabwn)- іменитий грецький географ часів Августа й перших років правління Тиберия, родом з Амасеи, резиденції понтийских царів, походив із забезпеченого й авторитетного будинку, жив близько 80 років. "Географія" (Geograjica) С., що дошедшая до нас практично цілком- єдиний твір, що дає нам поняття про те, чим була географічна наука в той час, а, що рівно знайомить нас і з попередньою історією науки, і з різними в ній напрямками. Граматик пергамской школи й творець географічних праць Тираннион був більш ранешным учителем і натхненником С. Пергамская школа, подібно олександрійської, ретельно займалася тлумаченням Гомеровских поем; роз'яснення географічних імен у цих поемах становили древную грецьку географію. Навчався С. також у послідовника Аристарховской, тобто олександрійської школи Аристофана й через нього, зобов'язано бути, у перший раз познайомився зі славнозвісним олександрійським географом Эратосфеном і з його поглядом на Гомера, як на поета, що мав справу тільки з матеріалом вигаданим.