а надал≥ 1873 г. простим доктором. —. читав спочатку р≥зн≥ курси математичноњ ф≥зики й ф≥зичну географ≥ю, пот≥м в≥н переб≥г на виклад опытнейшей ф≥зики. ”се давно знають те, що багато потрудивс¤ —. по пристрою ф≥зичноњ лаборатор≥њ й орган≥зац≥њ практичних зан¤ть у дорогоц≥нному дл¤ нього столичному ≥нститут≥. Ѕезперериване займаючись своњм коханим предметом, ф≥зикою, —. ум≥в збудити ентуз≥азм до даноњ нас науц≥ й у власних незл≥ченних учн¤х, про ¤ких в≥н вообщем клопотав отечески. Ѕ≥льша частина ≥нститутських професор≥в ф≥зики учн≥ —. ”с≥ роботи —., ¤к строго науков≥, так ≥ л≥тературн≥, р≥зн¤тьс¤ чудовою доб≥рн≥стю думки й виконанн¤. Ўирока ерудиц≥¤ —., його чудовий критичний анал≥з ≥ врода викладу з'¤вл¤ютьс¤ у вс≥х добутках, вышедших з-п≥д пера —., ≥ створюють чар≥вна д≥¤ на читача. „удов≥ й по зм≥сту, ≥ по стилю вс≥ його статт≥, що користуютьс¤ попул¤рн≥стю, ≥ мови. Ќе вважаючи зан¤ть в ≥нститут≥, —. не не досить часу предназначил на роботи в сусп≥льств≥ аматор≥в природознавства й у музењ прикладних п≥знань. ѕрот¤гом пари рок≥в —. пол¤гав головою ф≥зичного в≥дд≥ленн¤ общ. люб. природознавства й директором ф≥зичного в≥дд≥лу при пол≥техн≥чному музењ. ѕровод¤чи практично щол≥та за кордоном, —. мав можлив≥сть познайомитис¤ з ус≥ма видатними зах≥дноЇвропейськими ф≥зиками, з ¤кими й п≥дтримував повсевременно зносини. ¬≥н учавствовал ≥ в ≥нтернац≥ональних конгресах. —. пол¤гав членом надзвичайно майже вс≥х учених сусп≥льств ¤к рос≥йських, так ≥ закордонних, а конкретно в≥н був знатним членом сусп≥льства аматор≥в природознавства, знатним членом кињвського ф≥зико-математичного сусп≥льства, знатним членом кињвського сусп≥льства натурал≥ст≥в, членом сусп≥льств столичного математичного, рос≥йського ф≥зико-х≥м≥чного, паризького Societe Francaise de Physique, членом основоположником ≥ кореспондентом паризького Societe internationale des electriciens, закордонним членом англ≥йського Insitution of Electrical Engineers. ¬≥н був також знатним членом ѕравительского унив. св. ¬олодимира. Ќе вважаючи зан¤тт¤ наукою —. ц≥кавивс¤ л≥тературою, мистецтвом. Ќе м≥цний по натур≥, в≥н випробував в 1893 г. величезн≥ прикрост≥ й зовс≥м розладнав власний орган≥зм. Ќаприк≥нц≥ 1894 г. здоров'¤. «вичайно ж, ус≥ ми дуже добре знаЇмо те, що с. н≥бито в≥дновилос¤ й в≥н в≥ддавс¤ пристрою ф≥зичноњ секц≥њ на IX з'њзд≥ натурал≥ст≥в ≥ доктор≥в, разюче орган≥зувавши демонстративн≥ зас≥данн¤ даноњ нам секц≥њ. ѕрот¤гом року —. в≥дчував себе ще достатньо приемлимо, але ≥з зими 1895 г. в≥н став прихварывать ≥, зрештою, в≥д≥йшов в ≥нший св≥т. ƒуже рано викрала погибель —.! ўе багато м≥г би в≥н зробити дл¤ рос≥йськоњ науки. —писок роб≥т —. приведе в "∆урн. –усск. ‘изико-’имич. ќбщ.", т. 29, стор. 72. Ќе вважаючи 2-ух дисертац≥й, б≥льш принципов≥ статт≥ —. сутн≥сть наступн≥: " ѕро  ольраушевом вим≥р≥ ртутноњ одиниц≥ опору"; "Sur une methode pour determiner le rapport des unites electromagnetiques et electrostatiques" (le "v" de Maxwell); " ѕро електрику з≥ткненн¤"; " ѕро критичний стан т≥л" (4 ст.); "јктиноэлектрические досл≥дженн¤"; "≈ф≥р ≥ електрика" (мова); "Ќарис розвитку наших в≥домостей про гази"; "¬веденн¤ в акустику й оптиков≥" (курс).
≤.