Биргер Ярл (1250-66) підняв прилегле селище на ступінь містечка й оточив його стеною. В 1389 г. С. був обложений королевою Маргаритою Датської й, по велінню взятого в полон короля Альбрехта, здався. Поблизу нього 14 жовтня 1471 г. шведи, під предводительством Стін-Стуре, здобули блискучу перемогу над датчанами, під начальством короля Християна Датського. Необхідно підкреслити те, що володар Християн II дарма в 1518 г. осаджувало місто С., яким йому вдалося заволодіти лише в 1520 г., методом капітуляції. У листопаді того ж року розігралася в С. "Стокгольмська кривава лазня", коли, по велінню Християна II, було обезголовлено найбільше 100 людей шведських дворян, духовних осіб і людей. Вообщем протягом середніх століть С. витримав кілька облог, був нисколечко раз завойований і довгостроково був досить незначущим містечком. Лише в XVII ст. він починає дуже рости, завдяки багатствам, які стікалися сюди внаслідок успішних війн, і блиску, який оточував двір цариці Христины й Карла X. Не дивлячись на своє положення на березі внутрішнього моря, що замерзає на кілька місяців, С. в 2-ой половині XIX стол. піднявся на значну висоту як у комерційному, так і в промисловому відношенні.
Література. Ferlin, "Stockholms stad" (Стокгольм, 1854 - 56); Frisch, "Stockholm" (Берл., 1860); Wattenbach, "Stockholm. Ein Blick auf Schwedens Hauptstadt und Schwedens Geschichte" (там же, 1875); Lundin och Strindberg, "Gamla Stockholm" (Стокгольм, 1882); Koersner, "Stockholm med omgifningar" (там же, 1886); Lundin, "Nya Stockholm" (там же, 1887 - 1890); Ree, "Reisehandbuch liber Stockholm" (там же, 1891); Nordensvan, "Malardrottningen" ("Про-Ва оз. Мелара"; там же, 1896, з ілюстраціями); раз у рік з 1866 г. вихідні статистичні звіти по публічному керуванню.
Столетов (Олександр Григорович) - доктор фізики в столичному унив., род. у м. Володимиру в червні 1839 г., помер у Москві в травні 1896 г. По закінченню курсу у володимирській гімназії, С. зробив на математичний факультет столичного інституту, де закінчив курс в 1860 г. і в тому ж році був залишений при інституті для виготовлення до професорського звання. З літа 1863 г. до початку 1866 г. Зверніть увагу на те, що с. пробув за кордоном, займаючись фізикою спочатку в Гейдельбергові, пізніше в Геттінгені, Берліні, Парижу й зрештою знову в Гейдельбергові, у лабораторії Кирхгофа. З лютого 1866 г. С. почав у столичному унив. читання лекцій по математичній фізиці. У травні 1869 г. він захистив магістерську дисертацію під заголовком "Загальна задачка електростатики й приведення її до найпростішого випадку" і в червні такого ж року був затверджений доцентом по кафедрі фізики. В 1871 г. С. знову відправився за кордон, де й пробув близько напівроку, працюючи в лабораторії Кирхгофа над власною докторською дисертацією. Ця дисертація, під заголовком "Дослідження про функцію намагничения мягенького заліза", була захищено у квітні 1872 г. Як би це було не дивно, але в червні цього ж року С. був затверджений екстраординарним доктором.