еруванн¤. ¬ адм≥н≥стративному в≥дношенн≥ —. утворюЇ особливий самост≥йний округ. Ќа чол≥ керуванн¤ коштуЇ призначуваний ур¤дом обер-штатгальтер, ¤кий Ї в той же час ≥ лег≥тимним керуючим мун≥ципал≥тету (думи), що пол¤гаЇ з 20 м≥ських депутат≥в. ћ≥л≥ц≥¤ складаЇтьс¤ з 1 пол≥цеймейстера, 13 ком≥сар≥в ≥ 455 пол≥цейських служител≥в. ≤з часу орган≥зац≥њ в 1875 г. пожежних депо (137 людей) до цього спустошлив≥ пожеж≥, що нер≥дко повторювалис¤ й, прийн¤ли зовс≥м безпечну вдачу. ¬одопров≥дн≥ труби (з 1893 г.) мають у довжину 163706 м.; споживанн¤ газу домагаЇтьс¤ в р≥к практично 141/2 милл. куб. метр. ≈лектронне висв≥тленн¤ надзвичайне всепоширене (довжина провод≥в м≥ських станц≥й в 1893 г. - 65445 м.). ¬ 1893 г. м≥ський борг —. дос¤гав 60,8 милл. крон, актив м≥стечка становив 67,8 милл. крон, загальна сума витрат - 16,5 милл. крон. √арн≥зон —. пол¤гаЇ приблизно з 3000 челов., б≥льшою м≥рою гвард≥йських в≥йськ. Ќародна осв≥та. ¬ 1886 г. знову орган≥зований мед факультет, з 43 педагогами й 400 студентами; при ньому пол≥кл≥н≥ки. ќсобистий ≥нститут, утворений в 1878 г. з установ;, що займалис¤ б≥льшою м≥рою естественноисторическими й ф≥зико-математичними предметами, 18 професор≥в, сем≥нар≥¤, б≥бл≥отека. ¬ищих г≥мназ≥й (з дев'¤тир≥чним курсом) 4 казенних ≥ 2 особистих, нижчих ( тобто про г≥мназ≥й , з п'¤тир≥чним курсом) 4; учн≥в у цих 10 навчальних закладах 2800. “ри вищ≥ дамськ≥ училища. Ќародн≥ училища в≥дм≥нно влаштован≥; в 1893 г. у них нал≥чувалос¤ 514 учител≥в ≥ вчительок ≥ 22010 учн≥в. ¬ище техн≥чне училище (300 слухач≥в, 30 доцент≥в), техн≥чне (точн≥ше - рем≥сниче) училище ще величезних розм≥р≥в, два в≥йськових училища, артилер≥йське й ≥нженерне училище, морське в≥йськове училище, нав≥гац≥йне училище, л≥совий ≥нститут, центральний г≥мнастичний ≥нститут, л≥карський ≥нститут, ветеринарний ≥нститут. јкадем≥¤ наук, з естественноисторическими зборами, астроном≥чною обсерватор≥Їю й метеоролог≥чним центральним ком≥тетом; академ≥њ ≥стор≥њ й стародавностей, ≥з чудовим историкоэтнографическим музеЇм; с≥льськогосподарська академ≥¤, заснована в 1811 г., академ≥¤ в≥льних мистецтв, заснована в 1785 г., ≥ з'Їднана ≥з учительським ≥нститутом; музична академ≥¤, заснована в 1771 г., з музичною консерватор≥Їю. Ѕагат≥ збори добутк≥в мистецтв ≥ предмет≥в до≥сторичного пер≥оду збер≥гаютьс¤ в державному музењ. ” п≥вн≥чному музењ, заснованому в 1872 г., з≥бран≥ зразков≥ колекц≥њ предмет≥в по етнограф≥њ п≥вн≥чних народ≥в. « б≥бл≥отек сама принципова царська (300000 том≥в). Ќезм≥нних театр≥в у —. 6; з них два користуютьс¤ субсид≥Їю в≥д ур¤ду ("царська опера" ≥ так наз. "драматично театр"). Ћ≥тн≥ театри й звесел¤нн¤ розм≥щаютьс¤ в "«в≥ринц≥". Ѕлагод≥йн≥ установи. Ѕагато л≥карень, два величезн≥ вдома п≥клуванн¤ б≥дних ≥ трохи найменших. ќсобист≥ благод≥йн≥ заклади й установи ≥з благод≥йними ц≥л¤ми розташовували в 1890 г. кап≥талом близько. 6,2 милл. кр.; на справи публ≥чноњ доброд≥йност≥ й турботи про б≥дних в 1892 г. було витрачено 1,39 милл. крон.
≤ндустр≥¤, торг≥вл¤, шл¤хи сполученн¤.