Усе, що добувають робітники П. поза вуликом, йменується взятком. Не вважаючи вильоту за взятком робітники безперервно зайняті будівлею сотов, годівлею личинок і матки, чищенням вулика. Будівля сотов починається зверху й ведеться след. образом. Робітники з'єднуються спільно по нескольку, утворюючи спочатку ординарну або подвійну, а потім багаторядний ланцюжок, при цьому кожна тримається за власних сусідів. Вони друг у друга беруть із нижньої сторони черевця листочки воску, з'єднують його з виділеннями слинних залоз, пережовують і приліплюють так, що з'являється рівна, вертикальна низька стіна. До неї по обидва боки прилаштовуються горизонтальні гнізда, що стикаються разом сторонами й днами. Внаслідок всебічного й рівномірного тиску робітниками на тонкі стіни (фактично циліндричних) вічок, вічка виходять шестигранні, із гранованим денцем. Таких вертикально висячих сотов у кожному вулику трохи; вони розбиті проміжками шириною в довжину гнізда. Гнізда, що призначають для личинок матки (заурядно недовгі), у кожному окремому випадку розширюються робітниками. Турбота матки полягає в безперервній кладці яєць по одному в кожне гніздо. Запліднюються яйця по сваволі матки під час проходження їх по яйцепроводу, при цьому, коли яєчко призначає для одержання особин дамської підлоги (матка, трутівка, робоча), те із семяприемника випускається на яєчко насіння; у неприємному випадку цього не відбувається. Сприйняття ж насіння від трутня відбувається всього один раз в 4 - 5літнє життя матки, для що крайня вилітає з вулика на повітря в ясний сонячний денек, і це відбувається на лету. Коли вильоти повторяться кілька раз без фуррора, те матка перестає вилітати й залишається навічно незаплідненої. Плідність матки величезна: вона доходить до 3500 яєчок в один денек. Це колосальна кількість яєчок дає таку масу П., що коли б не незмінне ликвидирование П. непогодицой, м'ясоїдними комахами (Asilidae), якимись птахами (Pernis apivorus, Merops apiaster), паразитами (див. нижче), і від інших обставин, і не короткостроковість життя (3 - 4 недельки) робітників, те жоден вулик не вмістив би такого населення. Роль трутнів зводиться тільки до запліднення матки, що, вообщем, відбувається лише одним трутнем. Коли у вулику накопляється надлишок П., те частина їх приготовляется до відльоту в новітній вулик, що йменується роїнням. Починається це із закладки маточников, тобто гнізд для виводу маток. З кожної 3
- 4-денної жіночої личинки, методом вирощування кращою їжею (див. вище), може вийти матка. Коли личинки, з яких повинні відбутися матки, почнуть окукляться, прадавня матка залишає вулик із частиною робітників ( 1-ый рій або первак). При цьому в усіх П. у зобах узята величезна кількість меду на 1-ое час пристрою сотов у новенькому вулику. Коли в прадавньому вулику все-же надлишок П., те, при виході декількох юних маток, відбувається 2-ое роїння (вторак). Коли ж П. не бажають роїтися, то допускають старшу матку знищити наступних або самі роблять це. Трутні, не совокупившиеся з маткою, залишаються у вулику до опромінь і харчуються медом, складеним робітниками у вигляді припасу на зиму; але в осінню пору робітники або відганяють їх від меду, або виганяють із вулика (тому вони гинуть голодною загибеллю), або ж просто вбивають їх своїм жалом.