і ін.). Із друкованих видань П. Соломону 1-ое за часом - Де-ля-Церда - грецький текст із латинським перекладом, напеч. в "Adversaria sacra" (Л., 1626); нові видання: Fritzsche, "Libri Vet. Testam. pseudepigraphi selecti"(Лпц., 1871); Гильгенфельда, "Messias Judaeorum" (Лпц., 1869); Pick - грецький текст і британський переклад в "The Presbyterian Rewiew (1883); Ryle and James, "Yalmoi Solomwntov Psalms of the Pharisees" (Кембридж, 1891; грецький текст і британський переклад); Gebhardt, "Yalmoi Solomwntov; Die Psalmen Salomo's" (Лпц., 1895). Російською мовою переклад П. Соломона протоієрея А. Смирнова, написаний в "Православному Співрозмовнику", 1896.
Псалтирь або Книжка псалмів - одна з біблійних книжок Старий. Звета, - yalthrion по-гречок., tehillim по-евр. Книжка складається з 150, а по гречок. (і слав.). Біблії з 151 пісні або псалма, які мають своїм змістом благочестиві виливи екзальтованого серця при різних випробуваннях життя. Творцем даної для нас книжки заурядно вважають царя Давида, і справді, у майже всіх псалмах можна відшукати відгомони його бурхливої, виконаної всяких превратностей життя. Але в той же час, на майже всіх псалмах лежать очевидні сліди пізнішого походження. Є псалми, що ставляться вже до часів полону вавилонського, напр. пізнаваний пс. "На ріках вавилонських", і навіть пізніше. Як би це було не дивно, але загалом, П. є поетичний збірник, який виростав рівномірно, подібно всякому колективному поетичному добутку, і ввійшов у канон евр. свящ. книжок уже порівнянне пізно, коли П., зрозуміло, піддалася однієї серйозної редакції. Внаслідок цього, П. носить на для себе вдача штучної обробки. Починається вона 2-мя вступними псалмами, що дають тон усьому збірнику й складовими як би введення в нього. Самі пісні складені повністю за правилами єврейської поезії і являють собою чергування віршів паралелізму, що нерідко досягають чудової вроди й сили вираження. Книжка псалмів рано зробилася (ще при Давиду, по останній мері - у якихось частинах) богослужбовою книжкою, яка вживалася при богослужінні в скинии, а потім і в храмі. Потім П. одержала правильне вживання при храмовому богослужінні й часто прочитувалася або співалася у відомі періоди часу. Богослужбове вживання П. від євреїв перебігло й до християнам, які також рано стали вживати її у власних молитовних зборах (1 кор. XIV, 26; Кіл. III, 16).
У поточний час усі 150 псалмів діляться на 20 кафізм, а будь-яка кафізма на три слави, тобто маленькі відділення, опосля яких читається три рази аллилуйя. Псалтирь читається при всякому ранковому й вечірньому богослужінні, так що вся прочитується в кожну недельку, а протягом вел. поста - двічі в недельку. П. служить першоджерелом більшої частини вечірніх і ранкових молитов і вплив її відчувається у всіх вообщем формах молитов. Як потрібна для богослужіння книжка, П. перекладена на слов'янську мову, за свідченням Нестора, ще свв. Кирилом і Методієм, і з тих пор зробилася найулюбленішою книжкою російського народу. Написана по-слав. у перший раз у Кракову в 1491.